На сьогоднішній день рибне господарство України далеке від досконалості. В Україні немає океанів, немає фізичної можливості виловлювати, наприклад, оселедець, скумбрію, чи хек, немає фермерських господарств, здатних виростити лосось або креветку, та задовольнити внутрішній попит, тому 85% рибної продукції Україна вимушена імпортувати з інших країн.
Риба, а особливо її традиційно популярні сорти, такі як оселедець, скумбрія, мойва, кілька, салака, горбуша, хек, минтай, однозначно не можуть бути заміщені ніякими іншими продуктами в Україні. Ці сорти риби виловлюються тільки в холодних водах Атлантичного і Тихого океанів. Всі українські виробники риби на 90% працюють на імпортній сировині. В першу чергу мається на увазі солоні і копчені оселедці, філе оселедця, скумбрія, кілька, салака і мойва.
В той же час, наша країна має чи не найбільший природний потенціал в Європі з вирощування рибної продукції, але на сьогодні в Україні вирощується лише 30 кг риби на гектар водної поверхні (для порівняння цей показник в Польщі складає 60 кг, а в Угорщині 150 кг).
Рибне господарство України є важливою складовою сільського господарства, але через брак реформ і відсутність інвестицій, пов’язаних з прогалинами в законодавстві, перебуває в занедбаному стані.
У більшості європейських країн рівень споживання риби та морепродуктів на одну людину на рік коливається від 25 до 35 кг, в Японії цей показник складає близько 65 кг. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) раціональна норма споживання риби і рибопродуктів на одну людину на рік повинна становити 20 кг.
Рівень споживання риби населенням після нетривалого підвищення до 18 кг на душу у 2008-2010 рр. у наступному періоді зменшився до рівнів, характерних для найменш розвинених країн світу, досягши позначок в 11-13 кг на рік, і значно поступається середньоєвропейським показникам, що свідчить про неповноцінне харчування населенням України, адже дуже багато корисних для розвитку організму людини речовин міститься лише і виключно саме у продукції рибальства та рибництва.
Україна має зайняти достойне місце серед виробників продукції рибництва (аквакультури), яке відповідає наявному природному потенціалу, забезпечуючи гідне існування українцям та пропонуючи вітчизняну продукцію на світовому ринку рибо – та морепродуктів, забезпечивши як повноцінне харчування власного населення, працевлаштування у сільській місцевості, так і валютні надходження та додаткові інвестиції.