На сьогоднішній день рибне господарство України далеке від досконалості. В Україні немає океанів, немає фізичної можливості виловлювати, наприклад, оселедець, скумбрію, чи хек, немає фермерських господарств, здатних виростити лосось або креветку, та задовольнити внутрішній попит, тому 85% рибної продукції Україна вимушена імпортувати з інших країн.

Риба, а особливо її традиційно популярні сорти, такі як оселедець, скумбрія, мойва, кілька, салака, горбуша, хек, минтай, однозначно не можуть бути заміщені ніякими іншими продуктами в Україні. Ці сорти риби виловлюються тільки в холодних водах Атлантичного і Тихого океанів. Всі українські виробники риби на 90% працюють на імпортній сировині. В першу чергу мається на увазі солоні і копчені оселедці, філе оселедця, скумбрія, кілька, салака і мойва.

В той же час, наша країна має чи не найбільший природний потенціал в Європі з вирощування рибної продукції, але на сьогодні в Україні вирощується лише 30 кг риби на гектар водної поверхні (для порівняння цей показник в Польщі складає 60 кг, а в Угорщині 150 кг).

Рибне господарство України є важливою складовою сільського господарства, але через брак реформ і відсутність інвестицій, пов’язаних з прогалинами в законодавстві, перебуває в занедбаному стані.

У більшості європейських країн рівень споживання риби та морепродуктів на одну людину на рік коливається від 25 до 35 кг, в Японії цей показник складає близько 65 кг. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) раціональна норма споживання риби і рибопродуктів на одну людину на рік повинна становити 20 кг.

Рівень споживання риби населенням після нетривалого підвищення до 18 кг на душу у 2008-2010 рр. у наступному періоді зменшився до рівнів, характерних для найменш розвинених країн світу, досягши позначок в 11-13 кг на рік, і значно поступається середньоєвропейським показникам, що свідчить про неповноцінне харчування населенням України, адже дуже багато корисних для розвитку організму людини речовин міститься лише і виключно саме у продукції рибальства та рибництва.

Україна має зайняти достойне місце серед виробників продукції рибництва (аквакультури), яке відповідає наявному природному потенціалу, забезпечуючи гідне існування українцям та пропонуючи вітчизняну продукцію на світовому ринку рибо – та морепродуктів, забезпечивши як повноцінне харчування власного населення, працевлаштування у сільській місцевості, так і валютні надходження та додаткові інвестиції.

Асоціація «Українських імпортерів риби і морепродуктів» прийняла участь в Норвезько-українському бізнес-форумі, що проходив 18 жовтня 2016 року в місті Осло, Норвегія.

З української сторони були присутні представники вітчизняного бізнесу, урядова делегація на чолі з Президентом України Петром Порошенко, представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі, а також Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Слід зазначити, що Президент України Петро Порошенко здійснив перший в історії відносин між двома країнами офіційний візит до Королівства Норвегія. До цього, восени 2014 року, вперше Україну відвідала норвезький прем’єр Ерна Солберг.

Уряди України та Норвегії підписали рамкову угоду про технічне та фінансове співробітництво. Підписання документа дозволить створити організаційно-правові основи українсько-норвезького співробітництва в сфері залучення та використання міжнародної технічної допомоги, відзначають в МЕРТ.

Угода також слугуватиме поштовхом для активізації вже існуючої співпраці між країнами. Обсяги допомоги Норвегії для України в 2015 році склали 310 млн норвезьких крон (€ 36,5 млн) і були спрямовані на макрофінансову стабілізацію; розвиток державного управління, енергетики, енергоефективності, радіаційної безпеки; сприяння торгівлі та євроінтеграції; гуманітарну допомогу.

Норвезько-український бізнес-форум відвідали понад 500 учасників, на якому було проведено кілька панельних сесій за такими напрямками:

• торгівля і бізнес
• енергетика
• інновації

Модератором панельної сесії з торгівлі та бізнесу виступив Крістен Мордал, віце-президент Норвезько-української торгової палати.
Основні спікери:

• Анна Дерев’янко, Європейська Бізнес Асоціація (EBA)
• Ольга Трофімцева, заступник міністра Міністерства аграрної політики та продовольства України
• Егіль Магне Хогстад, Генеральний директор компанії Пелагія
• Кжартан Пьедерсен, проектний менеджер норвезько-української торгової палати
• Еріка Блекстад, Генеральний директор ГІЄК (GIEK) – Норвезька інститут по гарантії експортних кредитів
• Юлія Черних, адвокат/арбітр Королівського інституту арбітрів.

Основні тези Норвежско-українського бізнес-форуму:

• «Норвегія є великим експортером риби в Україну. 85% експорту з Норвегії в Україну – це риба. В цілому, 25% всієї рибної продукції, представленої на українському ринку, становить норвезька риба».
• «Ще однією важливою сферою є інформаційні технології. У норвезьких компаніях, які займаються аутсорсингом, працює приблизно 5 тис. українців».
• «Також перспективною галуззю є малі гідроелектростанції, які можуть забезпечити електроенергією невеликі населені пункти. Ми сподіваємося розвивати співробітництво в енергетичному секторі. Тут мова йде, в тому числі про енергоефективність, ядерну безпеку і технологіях в газонефтянном секторі. Перспективною галуззю є спільне кораблебудування».